30 березня 2024 року
180 років від дня народження Поля Верлена
(тисни на картинку👇)
9 березня 2024 року
40 фактів про Шевченка, або відкрий "селф-мейд-мена"
Фрази “Геній
української літератури” чи “Кобзар”, якими називають Тараса Шевченка, дратують
учнів. Це – кліше, які не до кінця охоплюють цю постать. Натомість, про
Шевченка можна говорити як про “селф-мейд-мен” або “людину, яка зробила себе
сама”.
Наводимо 40 фактів про
життя Тарас Шевченка – зокрема, про те, що перший підробіток Тараса –
відспівувати небіжчиків, що Шевченко був не з бідної сім’ї і душею компанії, що
йому не таланило з коханням, за його викуп віддали понад 40 тисяч доларів
за теперішнім курсом, і йому стоїть найбільше пам’ятників у світі не через те,
що його всі знають.
(тисни на картинку👇)
20 лютого 2024 року
Десята річниця вшанування пам'яті
Героїв Небесної Сотні
Людей, які загинули у боротьбі за ідеали демократії та європейське майбутнє.
Ця дата стала символом
незламної волі українського народу, його готовності боротися за свої права та гідність.
Однак він є також трагічною сторінкою в історії України, коли мирні протести на
Майдані перетворилися на кровопролитну боротьбу за майбутнє країни.
Небесна Сотня – це 107 учасників Революції Гідності та активістів Майдану, які були вбиті. Назва "Небесна Сотня" виникла на фоні структурних одиниць Самооборони Майдану – поділу на сотні. Цей термін вперше з'явився під час прощання із загиблими на київському майдані 21-22 лютого 2014 року, коли поетесами Людмилою Максимлюк і Тетяною Домашенко були написані вірші, у яких згадувалася "Небесна Сотня". Вже згодом це словосполучення використовували в різних ЗМІ та інтернет-ресурсах.
Герої, які до останнього вдиху боролися за майбутнє держави були різні за віком, національністю, освітою, статтю, релігійними та політичними поглядами. Серед них були люди різних поколінь: від 82-річного Івана Наконечного до 17-річного Назара Войтовича. Всіх їх об’єднувало спільне бажання – жити у демократичній європейській країні, бути господарями на рідній землі.
25 листопада 2023 року
День пам'яті жертв Голодомору
(тисни на картинку - читай книгу пам'яті👇)
110 років з дня народження Альбера Камю
25 лютого 2023 року
Тест: Чи знаєте ви Лесю Українку? (тисни на картинку👇)
10 лютого 2023 року
125 років від дня народження Бертольда Брехта
(тисни на картинку👇)
06 січня 2023 року
«Любіть Україну»: 6 січня - 125 років
від дня народження Володимира Сосюри
(інформація в заголовку👆)
13 грудня 2022 року
225 років з дня народження німецького поета
Генріх Гейне – беззаперечний авторитет для Лесі Українки
13
грудня виповнюється 225 років з дня народження Генріха Гейне – одного із
найбільш визначних німецьких поетів та журналістів XIX століття, одного із найяскравіших
представників світового романтизму. Він належить до
німецькомовних поетів, твори яких перекладено на найбільшу кількість мов світу.
До багатьох віршів була складена музика композиторами Шуманом, Шубертом,
Брамсом, Чайковським, Штраусом.
Гейне починав писати в
той час, коли в Німеччині лірична поезія переживала розквіт. Епоха романтизму
зробила лірику традиційним жанром німецької літератури. Його поезія стала вищим
досягненням німецького романтизму. Гейне відкидав застарілі поетичні умовності,
говорячи про свої почуття без риторики й поетики, а іноді дозволяв собі навіть
іронізувати над пристрастю своїх почуттів. Простота, природність,
імпровізаційність його поезії підкорили тодішнього читача.
В 1902 році Іван Франко
зауважив: «З усіх німецьких поетів XIX століття, мабуть, найбільше поталанило
на переклади українською мовою Генріхові Гейне». Тільки з видатних поетів його
твори перекладали: Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Панас
Мирний, Микола Вороний, Павло Грабовський, Михайло Коцюбинський, Павло Тичина,
Максим Рильський, Андрій Малишко, Леонід Первомайський.
А для Лесі Українки
німецький поет був не просто улюбленим автором, а беззаперечним авторитетом –
його фотографія стояла на її письмовому столі. Вона переклала 92 поезії з
«Книги пісень» Гейне.
Цікаві факти про Генріха Гейне
https://dovidka.biz.ua/genrih-geyne-tsikavi-fakti/
3 грудня 2022 року
до 300-РІЧЧЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
"СВІТ ЛОВИВ ЙОГО ТА НЕ СПІЙМАВ"
10 фактів про життя Сковороди
· Народився на
Полтавщині в сім'ї козака. З дитинства зростав у
дусі свободи та любові до неї.
· Любив
співати. Вже у 7 років став першим співаком на крилосі в церковному хорі – на
той час це було дуже престижно.
· Майстрував сопілки
й, звичайно, полюбляв грати на них. Також вмів грати на скрипці, флейті,
бандурі, лірі, гуслях.
· З перервами
навчався майже 15 років. Однак так і не завершив повний курс навчання.
· Знав 8 мов.
Міг вільно писати ними твори й листи.
· Залюбки
подорожував Європою.
· Був не лише
вчителем, але й ментором для своїх учнів.
· Був
вегетаріанцем. Полюбляв пармезан та вино.
· Існує
легенда, що Сковорода сам передбачив власну смерть та навіть викопав могилу.
· Став
"батьком" філософії сродної праці. Що кожна людина приходить у цей
світ, щоб усвідомити своє покликання. Кожна людина має займатися тим, до чого
має потяг та схильність. Сковорода казав: "усе, що потрібне людині, Бог
створив легким".
ЧИТАЙТЕ додатковий матеріал про Григорія Сковороду від УКРІНФОРМ
14 листопада 2022 року
110 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНДРІЯ МАЛИШКА
Андрій
Малишко видав близько сорока збірок. У творчому доробку поета понад сто пісень.
Всім нам відомі такі пісні А.Малишка як «Пісня про рушник», «Вчителько
моя», «Стежина», «Київський вальс»,
багато пісень дійсно стали народними.
Поет
співпрацював з багатьма композиторами, але найбільше з Платоном Майбородою.
Андрій
Самійлович залишив нам не лише пісенну й поетичну спадщину, він також є автором
багатьох публіцистичних та літературно-критичних творів. Написав тексти пісень до фільмів «Макар Нечай» (1940 р.), «Богдан
Хмельницький» (1941 р.), «Роки молодії» (1942 р.), «Щедре літо» (1950 р.), «Долина
синіх скель» (1956 р.), «Лілея», «Таврія» (1959 р.), «Чорноморочка» (1960 р.), «Абітурієнтка»
(1973 р.). А також сценарії до кінокартин «Квітуча Україна»
(1961 р.), «Ми з України» (1962 р.)
Доволі плідною була і його перекладацька діяльність.
Тисни на книгу👇 й читай поезію Андрія Малишка
Він народився на Поділлі, і так трапилося, що в хаті польського
повстанця Яроцького, – отож усе
життя письменник невтомно працював на пограниччі двох культур – української і польської. Він
працею і талантом увінчав генеалогію роду Лепких. Тонкий і ніжний лірик,
муза якого увібрала красу й силу народної пісні, радість і біль, звитягу й муку
рідної землі.
Талановитий оповідач-прозаїк, який у
своїй творчості поєднав надбання української соціально-побутовоїі прози 60-80-х
років і новаторські пошуки новелістичної школи кінця XIX – початку XX сторіччя, репрезентованої іменами М.Коцюбинського,
В.Стефаника, О.Кобилянської, Марка Черемшини…
Поет і прозаїк Б.Лепкий створив художню
галерею образів визначних постатей нашої історії: це князі Київської Русі;
ватажки козаччини – Андрій Войнаровський, Іван Мазепа, Пилип Орлик; діячі
культури – Маркіян Шашкевич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Микола Лисенко,
Василь Стефаник, Ольга Кобилянська та інші.
Високими ідеалами культурного братерства
між народами, прагненням зробити надбання рідної культури доступними за межами
України, а духовні цінності інших народів популяризувати рідною мовою пройнята
перекладацька діяльність Б.Лепкого. Йому належить майстерна інтерпретація
польською мовою поеми «Слово о полку Ігоревім», у своєму перекладі цією ж мовою
він опублікував чимало віршів Т. Шевченка…
Поезія Б. Лепкого – небуденна подія в українській літературі. Багата за охопленням явищ
життя (історичне минуле, національно-визвольна боротьба, морально-етичні пошуки
народу, його духовно-культурний розвиток, звичаї, традиції), різноманітна за
жанрами та художніми засобами поетична спадщина поета. Він – і тонкий лірик тужливо-меланхолійного складу, і
проникливий співець природи у її динамічному русі, і поет-пісняр, що тяжів до
народно-пісенних форм.
А серед повістей Б.Лепкого найвагомішим за своїм значенням є цикл
романів «Мазепа». Треба було мати мужність, щоб взятися за
висвітлення такої складної і болючої, навіть політично небезпечної теми.
«Мазепа» Б.Лепкого й досі залишається
найбільш ґрунтовним художнім твором про гетьмана України, котрий наважився
розірвати кайдани, якими царат сковував Україну.
Читати твори Богдана Лепкого за посиланням:
https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=72
27 жовтня 2022 року
240 РОКІВ НАЙВІДОМІШОМУ СКРИПАЛЮ НІККОЛО ПАГАНІНІ
27 жовтня 1782 року в
італійському місті Генуя народився Нікколо Паганіні – найвідоміший скрипаль
усіх часів і народів.
Хоча з тих пір минуло вже 240 років, проте в біографії “скрипкового диявола” залишається ще багато білих плям. Деякі легенди та міфи Паганіні створив про себе сам.
До вашої уваги - 11 фактів про Нікколо Паганіні:
1. Композитор народився в багатодітній родині (був третім з шести дітей). Його батько спершу працював вантажником, а пізніше відкрив крамницю в порту. Однак під час перепису населення Генуї вказали, що Антоніо Паганіні був “держателем мандолін” – так наказав сам Наполеон.
2. З 5 років батько почав учити хлопчика грати на мандоліні, а з 6 – на скрипці. Якщо вірити дослідникам життя Паганіні, музикант пізніше згадував, що коли він не виявляв належної старанності, батько його карав – згодом це відбилося на слабкому здоров’ї скрипаля.
3. Перший публічний концерт музикант дав 31 липня 1795 року в театрі Сант-Агостіно міста Генуї – виручені кошти пішли на те, щоб хлопчик (а Нікколо того року виповнилося тільки 13 років) відправився в Парму – навчатися в Алессандро Ролли (відомого скрипаля і педагога).
4. Коли сімейство Паганіні (батько і син) приїхали до Алессандро Ролли, той відмовився їх приймати, бо був хворий. Але поруч з кімнатою викладача лежала скрипка та ноти тільки написаного твору. Тоді Нікколо взяв інструмент і тут же зіграв твір – здивований педагог, почувши виконання Паганіні, вийшов до гостей і сказав, що він вже не може нічому навчити хлопчика – той і сам все вміє.
5. Нікколо відточував свою майстерність багато годин на день. Займався до повної знемоги, постійно придумував собі нові вправи.
6. Першою (а можливо, й найбільшою) любов’ю композитора стала знатна дама, чиє ім’я він завжди приховував і з якою він прожив три роки в її маєтку в Тоскані. У ті роки він відкрив для себе гітару й написав для неї і скрипки 12 сонат, а також пристрастився до карт.
7. Нікколо Паганіні казав, що у нього були стосунки з Елізою Бонапарт – старшою сестрою Наполеона. Музикант був капітаном її особистої гвардії і мав титул “придворного віртуоза”: давав концерти і керував спектаклями.
8. Маестро міг виконувати твори, навіть якщо на скрипці не вистачало однієї або декількох струн (наприклад, коли на його концерті лопалася струна, він продовжував грати, не перериваючись). А до Дня народження імператора Паганіні написав сонату “Наполеон” для однієї струни (соль).
9. Музикант активно гастролював по Європі і скрізь його концерти користувалися неймовірною популярністю. Після своєї смерті в 1840 році він залишив спадок у кілька мільйонів франків.
10. Нікколо Паганіні був масоном. Він написав масонський гімн і виконав його в ложі Великого Сходу Італії; документи товариства теж підтверджують його приналежність до масонів.
11. Свою улюблену скрипку роботи Гварнері віртуоз заповів рідному місту, Генуї (маестро не хотів, щоб на ній хтось грав після його смерті). Пізніше інструмент отримав ім’я “Вдова Паганіні”. Також у колекції скрипок віртуоза були роботи Страдіварі і Аматі.
30 вересня 2022 року
85 РОКІВ УКРАЇНСЬКОМУ КОМПОЗИТОРУ ВАЛЕНТИНУ СИЛЬВЕСТРОВУ
30 вересня
свій День народження святкує Валентин Сильвестров –
композитор, народний артист України, кавалер ордену Ярослава Мудрого IV та V ступеня,
лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Валентин
Васильович народився в Києві, закінчив Київську державну консерваторію за фахом
композиція в 1963 році по класу Бориса Лятошинського. З 1960-х років музика Сильвестрова
лунає на міжнародних фестивалях, тоді ж він увійшов до творчої групи «Київський
авангард». Офіційна радянська критика писала про його твори: «формалізм», «крайні
експериментальні тенденції», «вплив буржуазного Заходу». Наприкінці 1970-х звернувся
до жанрів і стилістичних норм XVII–XIX ст. Знайшов власну форму, що має характерні
романсові інтонації класико-романтичної доби, просту гармонію. А специфічна манера
виконання – упівголоса – створює ефект напівпрофесійного домашнього музикування,
наче це не спів, а наспівування. Цьому стилю в дусі «нової простоти» Сильвестров
залишається вірним і сьогодні. Валентина Сильвестрова знають як представника сучасної
композиторської школи та автора 9 симфоній і музики до фільмів Кіри Муратової й
Франсуа Озона.
Він
– найвідоміший сьогодні український композитор
на Заході. Талановитий, вимогливий, непередбачуваний, чесний з собою й світом та
безмежно закоханий у музику і рідний Київ. Ніколи не був байдужий у ставленні до
влади, до «правлячої системи». Брав активну участь у Революції Гідності. Через повномасштабне
вторгнення росії композитор з власного досвіду знає, як це – бути біженцем, бо був змушений поїхати до Берліна.
А його твори виконують у філармоніях по всьому світу у знак підтримки України. Після
подій в Бучі Валентин Сильвестров написав новий музичний твір з трьох п’єс – з молитвою, онімінням від того, що сталося і світлим
завершенням – наприкінці звучить Пастораль
як надія, музика доброго ранку.
21 вересня 2022 року
СТІВЕН КІНГ - ЮВІЛЯР і ПРИХИЛЬНИК УКРАЇНИ
(за інформацією сайту yakaboo.ua)
23 вересня 2022 року
РІЧНИЦЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
Відома на увесь світ оперна співачка Соломія Крушельницька. Цьогоріч відзначаємо 150-річчя від дня її народження.
Серед українців є визначні співочі
таланти, серед яких одне із провідних місць займає Соломія Амвросіївна
Крушельницька, що народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях на
Тернопільщині в сім’ї священика.
Після
кожної прем'єри критики давали українській оперній співачці новий театральний
псевдонім. Її називали неперевершена Аїда, найпривабливіша Батерфляй та єдина у
світі Джоконда. Соломія
Крушельницька не мала жодних обмежень у виборі репертуару: вона не тільки володіла
неперевершеним сопрано у три октави, а ще й могла співати на восьми мовах. Контракти на
виступи надходили з нью-йоркської "Метрополітен опера", лондонського
"Ковент-Ґардена", а в італійській "Ла Скалі". Її приймали, як свою. Там
досі висить її портрет. Запрошуючи українку, оперні агенти отримували практично
100-відсоткову гарантію аншлагів. Зафіксований випадок, коли після виступу її
17 разів запрошували на біс. Натомість співачка зізнавалась, що тріумфи
щовечора — це забагато.
Співачка не допускала, аби хтось
неправильно вказав її походження, тож після своїх концертів часто знайомила
публіку з українськими народними піснями. У 1939 році після смерті чоловіка
повернулась в Україну, а коли розпочалась Друга світова – кордони закрили.
Останній концерт відбувся у
Львівській філармонії. На сцену вже з паличкою вийшла Соломія Крушельницька,
аби востаннє зачарувати своїм голосом. Співачці було 77 років.
Детальна інформація - за посиланням https://www.radiosvoboda.org/a/desyat-faktiv-pro-solomiyu-krushelnytsku/31474241.html
Немає коментарів:
Дописати коментар